«в≥дк≥л¤ ж походить ц¤ смужка тканини, що впевнено пос≥ла своЇ м≥сце у наших шафах? ƒл¤ в≥дпов≥д≥ на це питанн¤, передус≥м, зТ¤суймо походженн¤ назви Ђкраваткаї. —лово Ђгалстукї у рос≥йськ≥й мов≥ походить в≥д н≥мецького Ђhalstuchї, що означаЇ Ђшийна хусткаї. ѕроте своњ витоки воно бере в≥д французького Ђcravateї. ‘ранцузьке ж слово, ймов≥рно, походить в≥д "кроата" ("хорват"). « французькоњ це слово перекочувало в багато Ївропейських мов, наприклад, н≥мецька Ђkrawatteї, ≥спанська Ђсorbataї, украњнська Ђкраваткаї, румунська Ђсravataї, турецька Ђkravatї, польська Ђkrawatї.
Ќос≥нн¤ краваток, за одн≥Їю з верс≥й ≥сторик≥в, п≥шло з давн≥х-давен, коли в≥шали розб≥йник≥в, бандит≥в чи просто засуджених людей. якщо п≥д час страти мотузка обривалас¤, то така людина повинна була до зак≥нченн¤ свого житт¤ носити цю "краватку" на шињ ¤к знак того, що вона була засуджена, страчена, але волею дол≥ або самим ¬севишн≥м помилувана. ™ також верс≥¤, що хорватськ≥ найман≥ воњни перед битвою пов'¤зували на шию хустки, щоб в гущ≥ бою розр≥зн¤ти один одного. “акож ≥снуЇ верс≥¤ про те, що римськ≥ оратори перед виступом пов'¤зували тепл≥ хустки, щоб з≥гр≥ти голосов≥ зв'¤зки. «годом "мода" на краватки трансформувалас¤ Ц ≥ в результат≥ ми бачимо сучасних оф≥сних прац≥вник≥в, ¤к≥ кожен день над¤гають краватки перед тим, ¤к йти на роботу.
ѕершу згадку про краватки можна знайти ще у таЇмнич≥й темр¤в≥ в≥чних п≥рам≥д Ц в ≥стор≥њ ƒавнього ™гипту. “ам шматок правильноњ геометричноњ форми, накинутий на плеч≥, служив своЇр≥дним символом соц≥ального статусу його власника. “акож краватки одними з перших почали носити стародавн≥ китайц≥. ѕро це св≥дчать статуњ б≥л¤ усипальниц≥ ≥мператора Ўихуань ƒ≥ Ц на ши¤х кам'¤них вельмож ≥ воњн≥в зав'¤зан≥ пов'¤зки, що нагадують за формою сучасн≥ краватки. ќднак вони були дуже далекими в≥д сучасних краваток, ¤к за способом нос≥нн¤, так ≥ за формою, ≥ не мали головного атрибуту сучасноњ краватки Ц вузла.
ѕо¤ва в —тародавньому –им≥ шийних платк≥в ознаменувала початок епохи краваток в сучасному розум≥нн≥ цього слова. ѕроте до справжньоњ перемоги цього символу чолов≥чого гардероба було ще далеко, адже ним прийн¤то вважати 1635 р≥к. ѕ≥сл¤ перемоги над ¤ничарами турецького султана хорватськ≥ воњни були запрошен≥ до двору французькоњ королеви јнастас≥њ “ринадц¤тоњ в нагороду за свою мужн≥сть ≥ доблесть. ќф≥цери хорватськоњ арм≥њ носили тод≥ строкат≥ шовков≥ шийн≥ хустки. Ќовий предмет гардеробу наст≥льки сподобавс¤ французькому королев≥ (вишуканий смак у француз≥в у кров≥!), що в≥н не втримавс¤ ≥ теж пов'¤зав на себе щось под≥бне, ставши першим законодавцем моди краватки ‘ранц≥њ, а згодом Ц вс≥Їњ ™вропи. «в≥дси й одна з верс≥й походженн¤ французького слова cravate (краватка) ¤к пох≥дноњ в≥д самоназви хорват≥в.
≤стор≥¤ краватки безупинно розвивалас¤ на тл≥ зм≥н чолов≥чоњ моди. ѕочинаючи з к≥нц¤ XVI стол≥тт¤ чолов≥ки почали носити камзоли. ј в ¤кост≥ прикраси вони над¤гали круглий гофрований жорсткий ком≥р. „асто в≥н ¤вл¤в собою великий диск, ¤кий охоплював шию ≥ в товщину м≥г дос¤гати дек≥лькох сантиметр≥в. …ого робили з б≥лоњ тканини ≥ крохмалили, щоб в≥н не втрачав форму. « часом на зм≥ну йому прийшов широкий в≥дкладний ком≥р з зубц¤ми, ¤кий покривав плеч≥. “акий фасон ком≥ра називали ≥нод≥ Ђван-дейкомї. …ого носили, наприклад, пуритани.
” XVII стол≥тт≥ в моду ув≥йшов довгий жилет, ¤кий чолов≥ки од¤гали п≥д звичайний камзол. Ќа шию пов'¤зували хустку на зразок шарфа. …ого к≥лька раз≥в обмотували навколо шињ, а в≥льн≥ к≥нц≥ спадали на груди. ∆ивописн≥ полотна к≥нц¤ XVII стол≥тт¤ св≥дчать про те, що до того часу так≥ шийн≥ хустки завоювали надзвичайну попул¤рн≥сть. ѓх робили з мусл≥ну, батисту ≥ нав≥ть мережива.
≤снувало безл≥ч вар≥ант≥в вузл≥в на так≥й хустц≥. ≤нод≥, щоб в≥н не з'њжджав, поверх нього пов'¤зували шовкову стр≥чку, робл¤чи великий бант п≥д п≥дбор≥дд¤м. “акий вид шийноњ хустки називавс¤ Ђсол≥терї, або Ђд≥амантї. ƒо реч≥, бант нагадував сучасну краватку-метелика. як в≥домо, було щонайменше сто способ≥в зав'¤зуванн¤ шийноњ хустки. ≤снували перекази про те, що англ≥йський франт Ѕраммел (Ѕрюммель), що зд≥йснив великий вплив на чолов≥чу моду, м≥г витратити весь ранок на те, щоб за вс≥ма правилами зав'¤зати шийну хустку.
” XVIII стол≥тт≥ шийний платок з довгими к≥нц¤ми стали називати краваткою, а в друг≥й половин≥ XIX стол≥тт¤ по вигл¤ду в≥н вже нагадував сучасну краватку. “акож ≥нод≥ його називали краваткою-самовТ¤зом. ” моду вв≥йшли сорочки з ком≥ром. “епер краватку ст¤гували вузлом п≥д п≥дбор≥дд¤м, а њњ довг≥ к≥нц≥ звисали на крохмальну сорочку. —аме в цей час краватка стала такою, ¤кою ми њњ знаЇмо сьогодн≥. —л≥д зауважити, що без подальшого розповсюдженн¤ моди на нос≥нн¤ краваток в јнгл≥њ, навр¤д чи б вони набули того значенн¤, ¤ке вони мають в сучасн≥й д≥лов≥й мод≥. ¬ јнгл≥њ нос≥нн¤ краваток було перетворено у високе мистецтво, а джентльменов≥ пропонувалос¤ на виб≥р до сотн≥ р≥зних способ≥в зав'¤зуванн¤. ”¤в≥ть соб≥, що найсерйозн≥шою образою дл¤ чолов≥ка м≥г вважатис¤ висл≥в з приводу його краватки, Ђобразу в≥д ¤кого можна змити лише кров'юї.
” –ос≥њ ѕетро I, в≥домий своњми численними новаторствами, став запроваджувати краватки ¤к ознаку цив≥л≥зованого вигл¤ду. ≤стор≥¤ цього нововведенн¤ була складною, а часом ≥ курйозною. ≤мператор нав≥ть змушений був видати правила користуванн¤ краваткою, в ¤ких вказувалос¤, що Ђкраваткою негоже втиратис¤ ≥ в нењ не велено с¤катис¤ї. « тих час≥в ≥ придуман≥ були дл¤ найменуванн¤ цього предмета туалету, що насильно впроваджувавс¤, виразн≥ назви типу Ђзашморгї, Ђпетелькаї, Ђзм≥юкаї.
ѕ≥д час ¬еликоњ французькоњ революц≥њ (1789-1799) кол≥р краватки вказував на пол≥тичн≥ переконанн¤ людини. “а й п≥д час п≥зн≥ших пол≥тичних зрушень (та ж сама ѕомаранчева революц≥¤) краватки виступали своЇр≥дними Ђ≥дейними маркерамиї. ” XIX стол≥тт≥ франти Ївропейського сусп≥льства наново Ђв≥дкрилиї дл¤ себе цей аксесуар. —аме тод≥ краватка перестала бути приналежн≥стю одних в≥йськових ≥ пол≥тик≥в та перекочувала в гардероб звичайних громад¤н.
≤снуЇ нав≥ть спец≥альна л≥тература з Ђкраваткознавстваї. ” 1827 роц≥ в≥домий письменник ќноре де Ѕальзак написав книгу п≥д назвою Ђћистецтво нос≥нн¤ краваткиї, в ¤к≥й описав естетичну необх≥дн≥сть пов'¤зувати краватку. раватка Ђпо-байрон≥вськомуї Ц це в≥льно завТ¤зана хустка, що не стискаЇ горло. Ђ“раг≥чнаї краватка чорного кольору була приналежн≥стю траурного ≥ форменого од¤гу. раватку Ђ¬альтер —коттї шили з картатоњ тканини. Ѕ≥ла краватка призначалас¤ дл¤ парадного од¤гу бал≥в, вечор≥в ≥ званих об≥д≥в; њњ сл≥д було носити з фраком або смок≥нгом, але н≥ в ¤кому раз≥ не з п≥джаком. —л≥д додати, що за час≥в Ѕальзака краватки були шовков≥, вовн¤н≥, атласн≥ з р≥зними узорами.
” 1924 роц≥ вс≥м вар≥антам шийних хусток ≥ шарф≥в було сказано остаточне Ђн≥ї: американський п≥дприЇмець ƒжес≥ Ћангсдорф запатентував свою Ђ≥деальну краваткуї. “ака краватка шилас¤ Ц ≥ шиЇтьс¤ дотепер Ц з трьох частин, викроЇних по кос≥й. Ќасл≥дком цього патенту стало повсюдне вит≥сненн¤ поперечних краваток ≥ стандартизац≥¤ довгих краваток в смужку, косу кл≥тинку або Ђпей-слейзї. ÷≥ малюнки стали основою дл¤ англ≥йських клубних ≥ коледж-краваток, що дозвол¤ють своњм власникам таким простим способом пов≥домл¤ти про њх приналежн≥сть.
” XX стол≥тт≥ дизайн краватки багаторазово зм≥нювавс¤. ” 60-т≥ роки були попул¤рними вузьк≥ шк≥р¤н≥ ≥ в'¤зан≥ краватки, а в 70-т≥ навпаки бал правили буйн≥ фарби широких краваток.
1960-i роки привнесли у дизайн вплив поп-арту. ѕершим експериментом була розробка ћайкла ‘≥ша, коли в≥н працював в Turnbull & Asser; вона була введена у ¬еликобритан≥њ в 1965 роц≥. “ерм≥н ЂKipper tieї був каламбуром на його ≥м'¤. –озмањтт¤ стил≥в к≥нц¤ 1960-х ≥ початку 1970-х рок≥в згодом поступилис¤ м≥сцем б≥льш стриманому дизайну. раватки стали ширшими, повертаючис¤ до своЇњ ширини в 11 см, ≥нод≥ з ¤скравими кв≥тами ≥ дизайном. “радиц≥йний дизайн 1930-х ≥ 1950-х рок≥в повернувс¤, зокрема, модел≥ Ђпейсл≥ї (або Ђ≥нд≥йський ог≥рокї, Ђтурецький б≥бї, Ђсх≥дний ог≥рокї). раватки почали продавати разом з сорочками, ≥ дизайнери стали см≥лив≥ше експериментувати з кольорами.
” 1980-х роках, вужч≥ краватки, де¤к≥ шириною нав≥ть 1,5 дюйма або 3,8 см, але зазвичай в≥д 3 до 3,25 дюйма (7,6 до 8,3 см), знову стали попул¤рним. ” 1990-х роках, коли краватки знов стали ширшими, все б≥льш ориг≥нальний дизайн став звичайною справою. ∆арт≥влив≥ або навмисно к≥тчев≥ краватки, розроблен≥ спец≥ально дл¤ самовираженн¤, завоювали певну попул¤рн≥сть в 1980-х ≥ 1990-х рок≥ах. ƒо них належать краватки з участю героњв мультф≥льм≥в, комерц≥йних продукт≥в чи ≥кон поп-культури, а також зроблен≥ з незвичайних матер≥ал≥в, таких ¤к пластик або дерево. ѕрот¤гом цього пер≥оду довжина краватки зб≥льшилас¤ до 57 дюйм≥в (140 см).
«а статистикою, в гардероб≥ процв≥таючих зах≥дних комерсант≥в у перш≥й половин≥ 90-х рок≥в було близько 100 краваток. Ќаймодн≥шими виробниками краваток вважаютьс¤ Hugo Boss, Windsor, Duke, Ermano, Otto Kern ≥ Joop. ќсобливою елегантн≥стю кол≥рноњ пал≥три в≥др≥зн¤ютьс¤ вироби в≥д Ben Barton, Guy Laroche ≥ Jacques Ploenes.
ƒо реч≥, у пана ќноре де Ѕальзака були посл≥довники, що застосували до вивченн¤ краватки науковий п≥дх≥д. ¬ к≥нц≥ 1990-х рок≥в двоЇ досл≥дник≥в Ц “омас ‘≥нк
≥ …онг ћао, обидва сп≥вроб≥тники лаборатор≥њ авенд≥ш ембриджського ун≥верситету, за допомогою математичного моделюванн¤ зробили висновок, що, використовуючи
всього 9 рух≥в при зав'¤зуванн≥ краватки, можна виконати це 85 р≥зними способами. ¬≥дпов≥дно, ≥снують ¤к м≥н≥мум 85 способ≥в зав'¤зуванн¤ краватки. ѕро
найпоширен≥ш≥ та найкрасив≥ш≥ способи завТ¤зати краватку читайте ƒјЋ≤.
